Вражає подібність між процесами, що відбуваються в нашому супільстві і Церкві. Краще сказати засмучує ця подібність. Вже звик до біллбордів з політичними лозунгами, з лицями (вибачте за перебільшення) політиків. Але чому Церква перебирає ці ж методи, цей стиль? Чому церковні лідери не стають прикладом для політиків, а навпаки? Здогад лиш один: просто легше афішувати свою владу, жонглювати лозунгами, захоплювати закликами, ніж просто тихо трудитися з відкритістю на Бога, з твердою надією, що Він покерує, Він наповнить пустоту. Собою наповнить через нас, але ж не нами.