В. Набоков про письменників і читачів

Неодноразово переконувався - по тому, що читаєш можна визначити інтелектуальну історію свого життя. Дуже приємно переглядати давні виписки з цікавих і чимось особливих книжок, статей. Це допомагає по-новому себе зрозуміти, та й просто приємно згадати насолоду того моменту, коли якась фраза, образ чи думка поважного автора стала справжнім маленьким відкриттям і поштовхом до освоєння нових горизонтів. Такі вислови згодом ставали в пригоді при підготовці до лекцій, виступів, статей. Продовжуючи цю добру традицію, вирішив ділитися важливими і цікавими для мене відкриттями з усіма бажаючими. 

Сьогодні потрапила до рук книжка Володимира Набокова «Лекции до зарубежной литературе». Заінтригував заголовок першої глави: «О хороших читателях и хороших писателях».

Декілька основних цитат, що запам’яталися.

«Слід завжди пам’ятати, що в кожному творі мистецтва відтворений (рос. воссоздан) новий світ, і нашим основним завданням – якомога детальніше запізнати цей світ, що вперше відкривається нам і ніяк безпосередньо не пов’язаний з тими світами, які ми знали до того».

«Письменницьке мистецтво – це річ цілковито нікчемна, якщо воно не передбачає вміння бачити світ перш за все як комору вимислу. Якщо матерія цього світу і є реальною, то вона аж ніяк не є цілісною даністю: це хаос, якому автор каже: «Пуск!» -  і світ починає спалахувати і плавитись».

«Усе цінне якоюсь мірою є суб’єктивним».

Щоби читач навчився розуміти, цінувати і любити велику літературу, він мусить мати пристрасть художника і терпеливість вченого. 

Шостакович проти Сталіна

Дмитро Дмитрович Шостакович (1906—†1975) був одним з небагатьох, хто наважувався мужньо і стійко боротися зі Сталіном. Однак боровся він не револьверами і кулеметами, а скрипковими смичками, рухами диригентської палички, звуком мідних і дерев’яних духових інструментів і духом тих людей, хто спричиняв цей звук. Геніальний і вдумливий композитор протиставляв жахіттю тоталітаризму свої симфонії. 8 симфонія Шостаковича, яку багато музичних критиків вважають вершиною творчості композитора, демонструє демонізм сталінізму, відображає крик і страждання народу під його гнітом. Цей безальтернативний шедевр світової музики, створений влітку 1943 р. і вперше виконаний восени цього ж року Сифонічним оркестром СРСР, демонструє і змальовує що ж було насправді в той час, коли Сталін заявляв: «Жить стало лучше, жить стало веселей!».

Після виконання Симфонії на Шостаковича зрушилася нищівна критика найвищих органів і всіх лояльних до влади композиторів та музикознавців. Виконувати симфонію заборонили.

Музика, звісно ж, важка, виснажлива, «рве нерви». Не беруся радити всім слухати, але один раз почути, безумовно, вартує.